21 | 09 | 2017
Учебные материалы
Для преподавателей
Работы студентов
Справочная и техническая литература
Статьи по темам

Методичні вказівки для виконання контрольної роботи "Контрольно-вимірювальні прилади з осно­вами метрологі" - МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.00 (2 Голосов)

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ

До задачі 1

Необхідно вивчити теоретичний матеріал: л.1, с.26 - 59, л.2, с. 27 -74, л. З, с. 13-61, л.4, с. 32-83.

При описанні будови електровимірювального приладу спочатку необ­хідно розробити конструктивну схему приладу з поясненням його основних

Частин.

Потім при виконанні пунктів задачі варто звернути увагу на те, що ви­мірювальний механізм - це основна частина конструкції засобу вимірюван­ня, що складається з елементів, взаємодія яких викликає їх взаємне пере­міщення. Розподіл електровимірювальних приладів на системи відбуваєть­ся в залежності від того, на якому принципі створюється момент обертання у вимірювальному механізмі.

Отже, при описанні принципу дії заданого приладу необхідно чітко формулювати фізичні явища та процеси, що відбуваються при роботі при­ладу, а також слід охарактеризувати призначення нерухомої та рухливої частин, спіральних пружинок, заспокоювача та пристрою відліку.

При визначенні величин чутливості варто пам'ятати, що чутливість приладу - це відношення переміщення покажчика до фізичної величини. що вимірюється, та яка викликала це переміщення.

Постійна приладу - це величина, зворотна чутливості. Якщо прилад є багатомежним, то величини чутливості та постійної приладу визначаються для кожної межі вимірювання приладу.

При визначенні значення абсолютної похибки приладу зверніть увагу на те, що похибка приладу - це частина похибки вимірювання електричного сигналу, яка впливає на точність вимірювання. За класом точності прила­дів, що показують, можна визначити найбільшу абсолютну похибку, що може мати прилад у будь-якій точці шкали. Так, наприклад, при викорис­танні вольтметра зі шкалою від 0 до 100 В класу точності 1,5 на будь-якій поділці його шкали абсолютна похибка не повинна перевищувати значення +1,5 В. При цьому на окремих поділках шкали вона може бути менше, ніж 1,5 В, або навіть дорівнювати нулю

До задачі 2 (варіант А)

Необхідно вивчити теоретичний матеріал: л.1, с. 121 - 126, л 2, с. 120 - 128, л. З, с. 84 - 87.С.91 - 97.

Вимірювання сили струму та напруги — це найбільш поширений вид вимірювання електричних величин. Проте вимірювальні прилади не зав­жди можна включати безпосередньо до кола, тому що межі їх вимірювань обмежені. Для розширення можливостей вимірювальних приладів використовуються масштабні вимірювальні перетворювачі. До них відносяться шунти, додаткові резистори, вимірювальні трансформатори струму та напруги.

Насамперед, варто усвідомити, що шунти призначені для розширення діапазону вимірювань амперметра та є перетворювачами струму в напругу. Шунт - це резистор, що включається паралельно засобові вимірювання. Шунти підрозділяються на ті, що мають одну межу та ступеневі багатомежні. Важливо також пам'ятати, що схема з таким шунтом дозволяє при переключенні меж вимірювань приладу розривати коло струму, що вимірюєть­ся, й у такий спосіб охороняти амперметр від перевантажень у момент комутації. Опори в схемі зі ступеневими шунтами розраховуються за формулами [ 1,2,3,10,11].

Додаткові резистори застосовуються для розширення меж вимірю­вань вольтметрів та є перетворювачами напруги в струм. Варто мати на увазі, що для створення багатомежних вольтметрів постійного струму доцільно використовувати схему не з роздільним, а зі ступеневим вмикання:, додаткових резисторів. Опори додаткових резисторів розраховуються за формулами [ 1,2,3,10,11].

При виборі стандартних шунтів та додаткових резисторів (див. дода­ток А) варто враховувати, що величини опорів стандартних шунтів та дода­ткових резисторів повинні бути більшими або рівними величинам опорів що були розраховані в пункті 1 даної задачі.

До задачі 2 (варіант Б)

Необхідно вивчити теоретичний матеріал: л.1, с.121 — 160, п.2, с. 120 - 165, Л. З, с. 81 -153.

Використовуючи задані величини відповідно до варіанту, необхідно обрати метод вимірювання електричної величини та розробити схему вмикання приладів для реалізації методу.

Алгоритм розрахунку невідомої величини за запропонованим методом повинний складатись з проміжних етапів розрахунку величин, які функціонально пов'язані із невідомою величиною. Кожний етап алгоритму роз­рахунку повинний бути підтверджений розрахунковою формулою, що у сукупності з формулами кожного етапу дозволить визначити невідому елект­ричну величину та її чисельне значення.

До задачі З

Необхідно вивчити теоретичний матеріал: л.1, с. 173-226, л.2, с. 165-223, л. З, с. 153-209, л.4,с.126 - 245, л. 6,.с.289 - 338, л.7, с.453 - 554.

При розробці узагальненої структурної схеми приладу необхідно мати на увазі, що наявність таких структурних ланок схеми, як первинний вимірювальний перетворювач (ПВП), лінія зв'язку (ЛЗ), перетворювач - підси­лювач (ПП), вторинний вимірювальний прилад (ВВП) обов'язкова.

Щоб виконати пункт 1 задачі, варто чітко розуміти, що вимірювання неелектричної величини складається з перетворення невідомої неелектричної величини в пропорційну їй електричну величину, що вимірюється ві­домими методами. Це перетворення реалізується в первинному вимірю­вальному перетворювачі, вхідною величиною якого є невідома неелектрична велична, а вихідною - пропорційний їй електричний сигнал, що по лінії зв'язку надходить на подальшу обробку.

Якщо структурна схема буде складатись не тільки з вищезгаданих блоків, а також з проміжних блоків, то варто чітко описати їх призначення при роботі приладу для вимірювання неелектричної величини.

Виконання пункту 2 даної задачі варто починати з конструктивної схеми перетворювача з указівкою його основних частин.

Конструктивна схема перетворювача та конструктивна схема приладу дозволять описати принцип дії з поясненням фізичних явищ та процесів.

Зверніть увагу, що функціональна залежність між вихідним та вхідним сигналом перетворювача - це характеристика градуювання. Вона може бути подана у виді графічної або аналітичної залежності, яку необхідно опи­сати.

Виконання пункту 5 задачі варто починати з вивчення класифікації вимірювальних перетворювачів за принципом дії [1,2]. Відповідно до кла­сифікації перетворювачі поділяються на два типи: генераторні та парамет­ричні, а за призначенням перетворювача можна зробити висновок про його вид.

Обґрунтування доцільності застосування запропонованого приладу потребує творчого підходу, тому що цей пункт задачі є заключним етапом у процесі вирішення задачі 3

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Кравцов А.В. Электрические измерения. - М.: Агропромиздат. 1988.-239 с.

2.  Кравцов А.В., Рыбинский Ю.В. Электрические измерения. - М.: Колос, 1979.-351 с.

3.  Панев Б.И. Электрические измерения. Справочник. - М.: Агропромиздат, 1987. -224 с.

4.  Измерения электрических и не электрических величин / Н. Н. Евтихиев, Я. А. Купершмидт и др.; Под общ. ред. Н. Н. Евтихиева. - М.:Энергоатомиздат, 1990. - 352 с.

5 Черник Г.В. Контрольно - измерительные приборы и автоматика в животноводстве. - М.: Агропромиздат, 1988. - 279 с

6.  Електричні вимірювання електричних та неелектричних величин / За ред. Є. С.Поліщука. - К.: Вища школа, 1978. - 352 с.

7.  Электрические измерения не электрических величин А. М.Туричин, П. В.Новицкий и др. — Л.: Знергия, 1975. - 578 с

8.  Основы метрологии и электрические измерения / Б. Я.Авдеев Е. М.Антонюк, Е. М.Душин; Под ред. Е. М. Душина. - Л.: Энергоатомиздат, Ленинград. отд-ние, 1987. - 480 с.

9.  Справочник по электрическим измерениям / К. К.Илюнин Д. И.Леонтьев, Л. И.Набебина и др.; Под рєд. К. К.Илюнина. - Энергоатомаиздат, Ленинград. отд-ние, 1983 - 784 с.

10. Сборник задач и упражнений по электрическим и электронным измерениям: Учеб. пособие для втузов / Атамалян З. Г.. Аствацатурьян Е. Р. и др.; Под общ. ред. З. Г.Атамалян. - М. Высшая школа, 1980.-117 с.

11. Демидова - Панферова P. M. u Др. Задачи и примеры расчетов по электроизмерительной технике: Учеб. пособие для вузов. - М. Энергоатомиздат, 1990. - 192 с.

Додаток А

Шунти вимірювальні типу ШС - 75

Шунти вимірювальні типу 75ШП

Шунти вимірювальні типів 75ШС Та 75ШСМ

Додаткоі опори типу Р130М

Додаткові опори Типу Р109


Методичні вказівки для виконання контрольної роботи "Контрольно-вимірювальні прилади з осно­вами метрологі" - 4.0 out of 5 based on 2 votes

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить