Випробування металу на ударну в'язкість здійснюють визначенням ступеня опору матеріалу руйнування при ударному навантаженні. Для визначення ударної в'язкості застосовують маятниковий копер МК-ЗОА (рис.). Таке випробування проводять для сталей, з яких виготовляють деталі, що в процесі роботи зазнають ударних навантажень.
На ударну в'язкість метал випробовують так.
Зразок 2 з надрізом встановлюють на опори маятникового копра. Маятник 1 піднімають на висоту Н. Потім його вільно опускають і наноситься удар по зразку в місці протилежного надрізу. В результаті цього зразок руйнується, а маятник після руйнування ще піднімається на висоту H. Отже, на зруйнування зразка витрачається робота A, Η•м:
A = P(H-h),
Де Ρ— вага маятника, Н.
Ударна в'язкість АН характеризує здатність металу чинити опір динамічному (ударному) навантаженню. Ударною в'язкістю називають роботу, витрачену при динамічному зруйнуванні надрізаного зразка і віднесену до площі його поперечного перерізу в місці надрізу:
АН = A/F,
Де F— площа зразка в місці надрізу, м2.
Чим більша в'язкість металу, тим більше роботи витрачатиме маятник на руйнування зразка і тим меншою буде висота h (див. рис ).