Експлуатація пожежної насосної станції

До складу робіт з експлуатації пожежної насосної станції входять: транспортування, монтаж і демонтаж, введення в експлуатацію, використання за призначенням, технічне обслуговування, ремонт і зберігання. Частина експлуатації, яка включає в себе транспортування, технічне обслуговування і ремонт, називається технічною експлуатацією пожежної насосної станції.

Контроль за експлуатацією пожежної насосної станції здійснюють відділи (відділення) техніки Державної пожежної охорони МВС України. Основними документами, які визначають безпечну і надійну експлуатацію насосних станцій, є «Правила безпеки праці в Державній пожежній охороні», «Настанова з технічної служби пожежної охорони МВС України», а також технічний опис та інструкція з експлуатації, в яких містяться загальні технічні вимоги до пожежних насосних станцій, електричного обладнання, правил роботи і технічного обслуговування.

ОБОВ’ЯЗКИ ВОДІЯ ПНС

До експлуатації пожежної насосної станції допускаються водії, які пройшли курс перепідготовки за відповідною програмою навчального закладу і отримали свідоцтво на право роботи на пожежній насосній станції.

Самостійно виконувати обов’язки під час чергування може водій, який на підставі наказу начальника частини закріплений за пожежною насосною станцією.

Водії, що мають перерву у роботі на пожежній насосній станції більше року, перед призначенням на посаду складають залік із знання будови, технічного обслуговування та практичної роботи на пожежній насосній станції.

З метою постійного утримання пожежної насосної станції у справному стані, організації обслуговування та технічного нагляду наказом начальника частини закріплюються за станцією водії. Вони відповідають за збереження закріпленого за ним автомобіля, постійну його справність і готовність.

Водій зобов’язаний:

Ø  знати матеріальну частину, технічні можливості і правила експлуатації закріпленої за ним пожежної насосної станції;

Ø  вміти працювати на пожежній насосній станції, правильно використовувати обладнання і оснащення;

Ø  вміти впевнено керувати пожежною насосною станцією в різних погодних умовах, суворо дотримуватись правил дорожнього руху;

Ø  підтримувати пожежну насосну станцію справною і в постійній бойовій готовності, знати терміни, обсяг робіт з технічного обслуговування та ремонту, вміти виконувати ці роботи, проводити регулювання та налагодження;

Ø  запобігати поломкам і несправностям, доповідати про них безпосередньому начальнику і негайно усувати, знати порядок подальшої роботи пожежної насосної станції при цих несправностях;

Ø  знати норми витрат пального і мастильних матеріалів, не допускати їх перевитрат;

Ø  заступаючи на чергування, мати посвідчення водія і свідоцтво на право керувати пожежною насосною станцією.

При експлуатації пожежної насосної станції ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

Ø  допускати до керування пожежною насосною станцією осіб, які не мають спеціального свідоцтва;

Ø  працювати під лініями електропередач;

Ø  працювати, не пересвідчившись у надійній установці станції на грунт і в надійній твердості грунту;

Ø  працювати без відкатних башмаків;

Ø  працювати в нічний час без увімкнення освітлювальних приладів, встановлених на пожежній насосній станції;

Ø  залишати пожежну насосну станцію без нагляду.

§ 2. ПІДГОТОВКА ПОЖЕЖНОЇ НАСОСНОЇ СТАНЦІЇ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ

При одержанні насосної станції організацією-власником з заводу-виробника перевіряють її комплектність. Насосна станція передається власникові в повністю зібраному вигляді, справною, укомплектованою робочим обладнанням, набором запасних частин та інструментом, запасним колесом, експлуатаційною документацією (інструкції по обслуговуванню і експлуатації, технічний опис пожежної насосної станції, формуляр та відомості запасних частин і перелік промислових вузлів, які використовуються на станції).

У формулярі містяться дані про виготовлення, загальні відомості про виріб, технічна характеристика пожежної насосної станції, дані про основні комплектуючі вироби і матеріали, їх характеристика. В процесі експлуатації до формуляру заносяться відомості про місце знаходження станції, про осіб, відповідальних за її справний стан, про ремонт і заміну механізмів; результати технічного огляду; дані про гарантії заводу-виробника і порядок виставлення рекламацій тощо. Формуляр повинен зберігатись у старшого водія (техніка) пожежної частини.

Інструкція з експлуатації містить технічний опис виробу (автомобіль ЗІЛ-131, дизель 2Д12Б, пожежний насос ПН-110), а також інструкцію з технічного обслуговування, монтажу, пуску і регулювання на місці її використання, відомості про зберігання та транспортування.

Пожежну насосну станцію до введення в експлуатацію реєструють в органах Державтоінспекції. При реєстрації станцій присвоюють реєстраційний номер і видають дозвіл на пуск у роботу на підставі записаних у формулярі результатів її випробування, проведеного заводом-виробником, і технічного огляду, проведеного власником.

Технічний огляд проводиться перед початком експлуатації станції, після ремонту, при передачі новому власникові, але не рідше, ніж один раз на рік. Експлуатація насосних станцій, які не пройшли технічний огляд, забороняється.

ТЕХНІЧНИЙ ОГЛЯД

Технічному огляду підлягає сама пожежно-насосна станція і автомобіль ЗІЛ-131. Для огляду пожежної насосної станції призначається комісія.

Технічний огляд проводять для перевірки справного стану пожежної насосної станції; відповідності порядку і правил технічного обслуговування вимогам технічного опису, інструкції з експлуатації та керівництва з експлуатації автомобіля ЗІЛ-131. Огляд автомобіля ЗІЛ-131 проводиться представником Державтоінспекції.

При огляді пожежної насосної станції здійснюються:

Ø  зовнішній огляд;

Ø  превірку роботи дизельного двигуна 2Д12Б;

Ø  перевірку роботи підігрівача дизельного двигуна;

Ø  перевірку роботи електрообладнання дизельного двигуна;

Ø  перевірку роботи контрольно-вимірювальних приладів дизельного двигуна;

Ø  перевірку роботи органів керування пожежною насосною станцією;

Ø  перевірку роботи вакуумної системи;

Ø  перевірку роботи пожежного насоса ПН-110.

§ 3. ПРАВИЛА ЗБЕРІГАННЯ І КОНСЕРВАЦІЇ

Пожежна насосна станція при експлуатації повинна зберігатись у закритому гаражі в стані постійної готовності до виїзду. Температура в гаражі має бути не нижчою від +10° С.

При передачі пожежної насосної станції на зберігання її консервують.

Перед консервацією проводиться технічне обслуговування ТО-1 з усуненням виявлених несправностей.

Консервація і розконсервація автошасі ЗІЛ проводиться відповідно до вимог консервації і зберігання автотракторної техніки.

При консервації насосної станції необхідно:

1.  Заповнити масляний бак дизельного двигуна до верхньої позначки щупа.

2.  Заправити відповідним мастилом всі вузли і механізми, змащення яких передбачено таблицею змащення насосної станції.

3.  Законсервувати всі зовнішні непофарбовані металеві поверхні і таблички гарматним мастилом (ПВК), попередньо почистивши поверхні бавовняними серветками, змоченими нефрасом.

Гарматне мастило наносять на поверхні у розплавленому стані при температурі 80 - 100° С шляхом занурення, пуліверізації або щіткою. Шар мастила повинен бути рівномірний, без потьоків, без повітря в середині та сторонніх домішок.

Запасні частини та інструмент консервують гарматним мастилом, загортають вологостійким папером, на якому є бирки, і вкладають у ящик ЗІП. Гумові деталі перед пакуванням необхідно пересипати тальком, ящик ЗІП пломбують.

Після консервації пульт керування закривають і пломбують, ящик із ЗІП закривають у кабіні автомобіля, яку також пломбують, і пожежну насосну станцію здають на зберігання.

При зберіганні пожежної насосної станції необхідно:

1)  Поставити раму шасі на підставки, звільнивши колеса і ресори від навантаження.

2)  Захистити шини коліс від прямої дії сонячного проміння.

Для розконсервації пожежної насосної станції необхідно зняти гарячею водою із зовнішніх поверхонь консерваційне мастило, насухо протерти.

Пожежна насосна станція, що перебуває на зберіганні, раз на рік підлягає переконсервації, яка полягає в заміні (шприцюванні) консистентних мастил у вузлах, змащування яких передбачено таблицею змащування.

§ 4. МОЖЛИВІ НЕСПРАВНОСТІ ПОЖЕЖНОЇ НАСОСНОЇ СТАНЦІЇ

Основні причини появи несправностей деталей та складальних одиниць – незадовільна якість виготовлення та порушення правил експлуатації пожежної насосної станції, недотримання періодичності та обсягів робіт технічних обслуговувань і ремонтів, внаслідок чого значно погіршуються умови роботи деталей, підвищується інтенсивність їх зношення, збільшуються зазори в сполученнях, зростають динамічні навантаження. Усе це призводить до передчасного виходу деталей з ладу і порушення працездатності пожежної насосної станції.

Ймовірні відмови складових частин та складальних одиниць пожежної насосної станції і несправності, зумовлені цим, наведені в таблиці 1

. Таблиця 1.

Несправності	Причини і ознаки несправностей	Методи усунення
Дизель не запускається або тяжко запускається, потім зупиняється.
Не подається паливо.	Наявність повітря в паливній системі. Підкачувальний насос не подає паливо.	Видалити повітря із системи. Огянути привід насоса. Здати насос у ремонт.
Засмічені трубопроводи.	Не витікає паливо з отворів, призначених для видалення повітря, та з трубок на кришці насоса.	Зняти трубопроводи та прочистити їх.
Засмічений паливний фільтр.	Паливо не витікає або повільно витікає з трубок на кришці паливного фільтра.	Розібрати і промити паливний фільтр.
Несправна система пуску стиснутим повітрям: -пускові клапана; -повітророзподілювач.	Пригоряння чи заїдання клапанів. Риски, задири на прилягаючих поверхнях корпусу і розподілюючого диска. Неправильно відрегульований повітророзподілювач. При запуску чути шипіння у випускному колекторі.	Притерти клапани. Притерти прилягаючі поверхні. Відрегулювати повітророзподілювач.
Масляний насос не подає масло або недостатньо подає мастила в головну магістраль.	Показник манометра нижче 2,5 Атм. Пристрій зупинки двигуна при падінні тиску масла не включає подачу палива.	Перевірити обертання нагнітаючих шестерень в маслонасосі. Зняти редукційний клапан промити його не порушуючи пломби.
Форсунки не подають розпилене пальне в циліндри.	Нещільно прилягають штуцери трубок високого тиску до корпусів форсунок. Неякісне розпилювання. Поломка пружини форсунки. Несправний розпилювач.	Перевірити щільність затяжки штуцерів. Прочистити розпилювач. Замінити пружину. Перевірити розпилювач, при необхідності - замінити.
Порушена діяльність прилягаючих клапанів газо-розподілення.	При пуску повітрям є пропуск повітря у колектор впуску. При знятому колекторі випуску і закритих клапанах випуску є пропуск повітря у випускні вікна.	Притерти клапана до своїх посадочних місць.
Виробленість поршневих кілець або закоксованість у поршневих канавках.	Колінчатий вал легко провертається. Димлення із сапуна.	Зняти блоки циліндрів і усунути несправність.
Дизель не розвиває потужність
Знижуються оберти під навантаженням.	Засмічений паливний фільтр.	Промити паливний фільтр.
Змінився кут випередження подачі пального.	Положення риски на муфті приводу паливного насоса не відповідає запису у формулярі.	Встановити кут випередження подачі пального відповідно до запису у формулярі.
Несправний паливний насос: -завис плунжер, зламалась пружина плунжера; -несправений нагнітальний клапан; -велике зношення нагнітальних пар.	При від¢єднанні трубки високого тиску паливо не витікає або фонтанує. Насос подає недостатню кількість пального.	Зняти насос і відправити в ремонт.
Дизель працює нерівномірно
Порушено регулювання подачі палива.	Відчувається на слух. Тахометр коливається на ± 40 об/хв.	Насос здати у майстерню.
Мало або багато мастила в корпусі регулятора.	Відчувається на слух. Тахометр коливається на ± 40 об/хв.	Відкрити контрольну пробку і долити або злити мастило.
Дизель йде у рознос
Несправність регулятора або заїдання рейки паливного насоса.	Швидке зростання обертів вище визначених.	Швидко зупинити дизель, для чого поставити важіль обертів у положення “Зупинка”, закрити паливний кран. Насос здати в ремонт.
Дизель стукає
Збільшений кут випередження подачі палива.	Див. “Дизель не розвиває потужність”.
Дизель навантажено без попереднього прогріву.	Температура охолоджувальної рідини і масла меньше +45°С.	Прогріти дизель на часткових навантаженнях.
Значний шар нагару на поверхнях камер згоряння і поршнях.	Робота двигуна на непризначених паливомастильних матеріалах.	Видалити нагар. Замінити мастило.
Заїдають клапана у направляючих втулках. Поршень б’є по клапанах. Попадання сторонніх предметів у циліндри через впускні і випускні вікна.	Чути стукіт поршнів по клапанах.	Промити та притерти клапана. Оглянути пружини. Встановити місце знаходження предметів і видалити їх.
Система змащування
Підсмоктування повітря в трубопроводі до масляного насоса.	Стрілка манометра коливається.	Усунути підсмоктування повітря.
Застосовування неякісного мастила.	Низький тиск у головній магістралі.	Промити систему і замінити мастило.
Засмітилась сітка на трубці підведення мастила з бака.		Промити фільтруючу сітку.
Заїдання або засмічення редукційного клапана масляного насоса.		Зняти редукційний клапан разом з корпусом, не порушуючи пломби, і промити.
Система охолодження
Поломка крильчатки циркуляційного насоса.	Висока температура охолоджуючої рідини.	Під час роботи двигуна перевірити витікання рідини. Зняти насос та замінити крильчатку.
Різке зростання температури охолоджувальної рідини вище допустимої межі.	Засів регулювальний клапан термостата у верхньому положенні.
Температура охолоджувальної рідини нижче +75°С.	Регулювальний клапан термостата засів у нижньому положенні.	Термостат промити, при потребі замінити.
Вентилятор і його привід
Зношення сальника або валика.	Протікає мастило зпід ведучого шківа.	Зняти шків та замінити сальник або валик.
Вийшов з ладу кульковий підшипник в результаті сильної натяжки ременя.	Гул у місці розташування підшипника і місцевий нагрів.	Замінити підшипник та слідкувати за натягом ременів.
Недостатнє змащування підшипників.	Нагрів веденого або ведучого шківа вентилятора.	Заправити змазкою підшипники.
Муфта зчеплення
Замаслились поверхні тертя.	Диски муфти буксують.	Промити диски тертя у бензині.
Поламалась або ослабли пружини муфти зчеплення. Велике зношення дисків тертя.	Нагрів муфти.	Перевірити стан дисків. При потребі замінити. Під пружини підкласти шайби.
Не фіксується положення важеля.	Неправильно відрегульовано ролики вмикання: -між роликами і правими робочими скосами кулачків немає зазори; -ролики не впираються у ліві скоси кулачків; -малий зазор між диском тертя і нажимним диском.	Відрегулювати ролики вмикання. Відрегулювати зазор за рахунок довжини тяг.
Самовільний вихід важіля керування в положення “Вимкнено”.	Збита установка кулачків і вилок роликів (неповний оберт кулачків).	Відрегулювати положення кулачків і роликів.
Важко переключається важель керування.	Малий зазор у спряженні вилки з гільзою ролика включення. Малий зазор між вилками включення і отворами корпусу муфти. Немає зазору між торцем важеля керування і корпусом муфти.	Зачистити буртики вилок до зазора 0,14 - 0,42 мм. Зачистити валики до зазора 0,08 - 0,21 мм. Відрегулювати зазор до 0,2 - 0,9 мм.
Електрообладнання дизеля
Електростартер розвиває недостатню кількість обертів.	Неповністю заряджено акумулятори. Погані контакти проводів.	Підзарядити акумулятори. При запуску використовувати стиснуте повітря. Зачистити контакти.
При включенні стартера якор не провертається.	Слабке кріплення проводів на зажимах. Обрив провода на пусковій мережі стартера.	Затягнути зажими. Знайти та усунути обрив.
При включенні стартера чути стук шестерні по вінцю маховика.	Забоїни на шестерні стартера і вінці маховика. Не витримано зазори між шестернею і вінцем.	Зачистити забоїни. Перевірити встановлення стартера по величині бокового і торцевого зазорів між зубцями шестерні і вінця.
Після пуску двигуна шестерня стартера не вийшла із зачепленя з вінцем.	Чути завивання шестерні стартера, яка обертається з великою швидкістю.	Зупинити двигун і, якщо шестерня виходить з великим зусиллям із зачіпення, відремонтувати стартер.
Вольтамперметр не показує напругу.	Спрацював автомат захисту. Обрив проводів, які живлять вольтамперметр. Несправний вольтамперметр.	Перевірити автомат захисту. Перевірити стан мережі. Замінити вольтамперметр.
Вольтамперметр не показує зарядку.	Генератор не збуджується: -обрив провода від роз¢єму “Ш” до роз¢єму реле-регулятора; -забруднення або обгоряння проводів контактів регулятора напруги; -вийшов з ладу генератор.	Знайти та усунути обрив. При працюючому двигуні на обертах 800 об/хв замкнути клеми “Я” і “Ш” на реле-регуляторі. Якщо генератор дає напругу – вийшов з ладу регулятор РРТ-32.
Сильно іскрять щітки генератора.	Щітки слабо прижаті до колектора.	Перевірити стан щіток, при потребі замінити.
При зупинці двигуна реле зворотньої напруги не відключає генератор.	Амперметр показує великий розряджаючий струм. Підгоріли контакти реле зворотнього струму.	Вимкнути роз¢єднувач мережі. Зачистити контакти реле.
Відцентровий насос ПН-110
Насос не подає воду при пуску.	Насос повністю або частково заповнений повітрям.	Провести повторне засмоктування води за допомогою вакуумсистеми.
Насос зразу подає воду, потім продуктивність його зменшується і падає до нуля. Стрілка мановакуумметра сильно коливається.	1.У всмоктувальній лінії є нещільність. 2.Засмічена всмоктувальна сітка. 3.Недостатньо занурена всмоктувальна сітка.	1.Перевірити всмоктувальну лінію, усунути нещільність. 2.Очистити всмоктувальну сітку. 3.Занурити всмоктувальну сітку у воду не менше ніж на 600 мм
При справному насосі мановакуумметр не показує тиск	Мановакуумметр несправний.	Замінити запасним (розбирати і ремонтувати заборонено).
При роботі насоса спостерігається стукіт і вібрація.	1.Прослабло кріплення насоса. 2.Виробились підшипники насоса. 3.Виробились шийки вала робочого колеса. 4. Зруйноване робоче колесо.	1. Підтягнути болти. 2.Розібрати насос, перевірити підшипники. 3. Замінити вал на новий. 4.При наявності корозії, викришуванні - колесо замінити.
Вал насоса не обертається.	1. Засмічення насоса. 2. Примерзання колеса.	1.Розібрати насос, очистити його канали. 2. Прогріти насос теплим повітрям або гарячою водою.
З дренажного отвору насоса тече вода.	У вузлі ущільнення зношені манжети.	Замінити манжети.
У масляну ванну потрапляє вода.	1.Засмічений дренажний отвір. 2. Зношена манжета.	Прочистити отвір. Замінити манжету.
З дренажного отвору тече масло.	Зношена манжета.	Замінити манжету.

§ 5. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО СИСТЕМУ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОЖЕЖНОЇ НАСОСНОЇ СТАНЦІЇ

Технічне обслуговування являє собою комплекс діагностичних і профілактично-відновлювальних робіт для підтримання справності і працездатності пожежної насосної станції під час її експлуатації, зберігання і транспортування.

Ремонт – це комплекс робіт для підтримання і відновлення справності чи працездатності насосної станції.

Мета технічного обслуговування і ремонту насосних станцій – забезпечення постійної справності і готовності машин до роботи з високою продуктивністю протягом усього терміну служби; усунення причин, що викликають передчасне зношення і поломки деталей і складальних одиниць насосної станції; збільшення міжремонтних термінів і попередження аварійних ремонтів, а також досягнення мінімальних витрат пального та експлуатаційних матеріалів. Система дозволяє уникнути несподіваних зупинок при роботі через несправність машини, узгоджувати час роботи з планами проведення робіт, а також заздалегідь визначати потребу в робочій силі, обладнанні, матеріалах і запасних частинах для виконання чергового технічного обслуговування і ремонту.

Всі роботи, що входять до складу технічних обслуговувань, поділені на мийно-очисні, кріпильні, контрольно-регулювальні та заправочно-мастильні.

Залежно від періодичності та обсягу робіт в процесі викориснання насосної станції проводять такі види технічного обслуговування: ЩО – щодня при зміні чергування, ТО-1 – раз на місяць для автомобіля ЗІЛ-131, для дизеля проводиться через кожні 100 – 120 годин роботи; ТО-2 – раз на шість місяців – у середині літа і в середині зими для автомобіля ЗІЛ-131, для дизеля проводиться через кожні 500 – 600 годин роботи; СО – при зміні сезону (на початку весни і на початку осені); ТО-3 – для дизельного двигуна при напрацюванні 1000 – 1100 годин. ТО-4 – перша переробка дизельного двигуна; ТО-5 – друга переробка дизельного двигуна.

Технічні обслуговування 4 і 5 є поточними ремонтами. Вони виконуються ремонтним складом експлуатуючої організації з участю обслуговуючого персоналу. Напрацювання мотогодин до їх проведення, в залежності від стану дизеля може бути продовжена технічною комісією, організації, яка експлуатує дизель.

Технічні обслуговування 4 і 5 проводяться при підвищеному тиску газів у картері, при втраті компресії, з метою відновлення працездатності блочної групи і окремих вузлів дизеля та відновлення його техніко-економічних параметрів.

Гарнізони пожежної охорони планують технічне обслуговування шляхом складання планів-графіків проведення цих заходів. Усунення всіх виявлених несправностей і відхилень від норми, а також усі види догляду повинні проводитись у стислі терміни, без розривів у часі між окремими операціями.

Технічне обслуговування автомобіля проводиться згідно з інструкцією щодо експлуатації автомобіля ЗІЛ-131.

ЩО виконують в період заступання зміни на чергування. Мета його – підтримання працездатності насосної станції протягом кожної чергової зміни. До складу операцій по ЩО входять контроль технічного стану пожежної насосної станції, заправлення паливо-мастильними матеріалами і охолоджувальною рідиною.

При щоденному технічному обслуговуванні перевіряють:

1.  Заправку автомобіля і дизельного двигуна пальним, мастилом, охолоджувальною рідиною.

2.  Ступінь зарядки акумуляторів. Густина електроліту повинна бути 1.25 при температурі +20°С.

3.  Дію коробки передач, муфти зчеплення дизеля з насосом. Повинна бути чітка фіксація важелів.

4.  Швидкість заведення двигуна автомобіля та дизеля.

5.  Натяг ременів вентилятора двигунів автомобіля і дизеля.

6.  Кріплення насосів, фільтрів, генераторів, стартерів, повітро-очисників, впускних і випускних колекторів та електропроводки.

7.  Відсутність підтікання на усіх трубопроводах.

При технічному обслуговуванні ТО-1 проводять всі попередні операції (ЩО) та, крім цього,

1. Перевіряють:

- стан замків, завісів і рукояток дверцят капота;

- стан і щільність з’єднань усіх електроконтактів, електричних запобіжників. Окислення не допускається;

- змащування вузлів і деталей згідно з таблицею змащування;

- кріплення дизеля і насоса до рами;

- кріплення корпусів привода паливного насоса і зарядного генератора. Перевірити встановлення кута попередження подачі пального по положенню риски на ведучому фланці відносно ділень на ободі кулачкового диска муфти привода паливного насоса;

- затяг гайок вісей веденого і натяжного шківів вентилятора;

- стан пружин, шарнірів, тяг, кулачків керування муфтою зчіплення і змастити їх. Забороняється попадання мастила на диски тертя.

2.  Промити масляний фільтр. Тільки при виконанні перших двох технічних обслуговувань промивають систему змащування (масляний бак, масляний охолоджувач, зовнішні трубопроводи) та замінюють масло.

Третю і послідуючу зміни мастила при експлуатації дизеля проводити через кожні 500 – 600 год. роботи дизеля (при ТО-2).

1.  Долити мастило у корпус регулятора числа обертів до рівня контрольної пробки. У корпус паливного насоса (ПНВТ) налити 1л масла, яке використовується для змащування дизельного двигуна. Рекомендується доливати масло у корпус насоса через кожні 50 годин роботи.

2.  Розібрати повітроочисники, очистити їх від бруду, пилу, промаслити дротяну набивку, зібрати і поставити на місце. При роботі у запиленому повітрі чистити повітроочисники після кожної роботи.

3.  Заправити змазкою підшипник передньої опори вала муфти зчеплення. Тільки при проведенні першого ТО-1 перевіряється затяжка гайок на шпильках кріплення випускних і впускних колекторів. В подальшому перевірку затяжки гайок проводити тільки при виявленні пропуску повітря з – під фланців впускних колекторів або підтікання рідини з – під фланців випускних колекторів.

6. Внести у відповідні розділи формуляра записи про проведені роботи та про проведення ТО-1.

При технічному обслуговуванні ТО-2 проводять ТО-1 у повному обсязі та, крім цього, слід:

1.  Злити відстій з паливного бака, промити паливний бак і трубопровід. Промити паливний фільтр.

2.  Перевірити стан зарядного генератора, стартера, реле-регулятора, електродвигунів МН-1 і МВА-3.

3.  При проведенні першого технічного обслуговування №2 перевіряють затяг гайок стяжних і зшивних шпильок кріплення головок і сорочок блоків циліндрів на дизелі, затяг затискачів регулювальних втулок розподілюючих валів. При подальшій експлуатації перевірку проводити тільки при необхідності.

4.  Перевірити регулювання форсунок по тиску і якості розпилу, прочистити засмічені отвори і відрегулювати форсунки. При відсутності ознак поганої роботи форсунок дозволяється виконувати цю роботу при проведенні ТО-3.

5.  Оглянути стан стопору пальців шарнірних з’єднань натискуючої втулки з обертовими гільзами механізму включення муфти зчеплення.

6.  Промити систему змащування (масляний бак, масляний охолоджувач, зовнішні трубопроводи) і заправити систему свіжим маслом.

7.  Внести у відповідні розділи формуляра записи про проведення операцій технічного обслуговування.

8.  Не рідше одного разу в рік провести перевірку контрольно-вимірювальних приладів перевіряючими органами і внести записи про перевірку у відповідний розділ формуляра.

Під час сезонного обслуговування СО проводять роботи періодичного технічного обслуговуванн ТО-2 і виконують:

Ø  заправлення сезоними паливо-мастильними матеріалами;

Ø  відновлення лакофарбових покриттів зовнішніх поверхонь.

Результати технічного обслуговування насосної станції заносяться в журнали ТО і експлуатаційні картки.

При технічному обслуговуванні ТО-3 проводять ТО-2 у повному обсязі та, крім цього, слід:

1.  Зняти кришку сапуна (суфлера) картера та вилучити фільтр. Промити фільтр і кришку у дизельному пальному, продути стиснутим повітрям (для агрегатів, які працюють у запиленому середовищі). Встановити фільтр і кришку на місце.

2.  Перевірити затяг гайок зшивних шпильок кріплення нижньої частини картера.

3.  При необхідності відрегулювати фази газорозподілення (при падінні потужності, ускладненні пуска, збільшенні диму у випускних газах).

4.  Видалити накіп з системи охолодження.

Примітка. Видаляти накип і промивати систему охолодження слід у тому випадку, якщо спостерігається значне підвищення температури стінок порожнин при порівняно невеликій температурі охолоджувальної рідини.

5.  Перевірити стан фрикційної муфти привода вентилятора, ременів і підшипників ведучого і натяжного шківів.

6.  Перевірити кріплення проводів до контакторів та обтерти їх насухо. Розбиранню контактори не підлягають і при відмові у їх роботі підлягають заміні.

7.  Перевірити стан підшипників та дисків муфти зчеплення. Стан підшипників перевіряється у тому випадку, якщо є ознаки поганої їх роботи (підвищений шум, стукіт і т. п.). Стан дисків тертя муфти перевіряється при пробуксовці.

8.  Замінити мастило “Циатім-202” у порожнинах ведучого і натяжного шківів вентилятора, попередньо промивши їх бензином або гасом. У подальшому заміну змазки проводити кожен рік, незалежно від відпрацьованих годин. Кожен рік, незалежно від кількості напрацьованих годин (менше 1000 – 1100), мастило підлягає заміні.

9.  Зробити відповідні записи у відповідних розділах формуляра двигуна.

Не дозволяється скорочувати або безпідставно змінювати періодичність технічного обслуговування. Важливим заходом щодо підвищення технічного рівня та ефективності системи технічного обслуговування є дотримання технології виконання робіт, що входять до складу кожного її виду, механізація процесу технічного обслуговування пожежних насосних станцій.

§ 6. ОЧИЩЕННЯ І МИТТЯ ПОЖЕЖНОЇ НАСОСНОЇ СТАНЦІЇ

Утримання пожежної насосної станції у чистому охайному стані є одною з обов’язкових умов її експлуатації, тому будь-яке технічне обслуговування починають з очищення і миття машини. На чисто вимитій станції легше виявити можливі несправності і якісно виконати змашування і регулювання механізмів. Очищають і миють насосну станцію при температурі не нижчій за + 5°С.

Під час очищення і миття пожежної насосної станції не допускається зливання відпрацьованого мастила, робочих рідин та інших нафто-продуктів, а також миючих засобів на землю і у водоймища, спалювання використаних обтиральних матеріалів і нафтопродуктів. Відпрацьовані нафтопродукти збирають у тару для їх регенерації.

Мити станцію починають зверху. Для очищення нижньої і верхньої частин станції застосовують компактний і розсіяний струмінь води. Частини насосної станції з відносно гладенькими поверхнями миють капроновими щітками або губкою. Поверхні, очищені із застосуванням спеціальної миючої рідини, ополоскують водою. У зимовий час для миття використовують підігріту воду.

Сталеві і чавунні деталі промивають розчином, до складу якого входять на один літр води: їдкий натрій технічний – 5 г; кальцинована сода – 12 г; тринатрійфосфат – 2,5 г; зелене мило – 0,5 г. Температура розчину повинна становити + 70° – 80°С. Деталі з алюмінієвих та цинкових сплавів промивають у гасі, їх не дозволяється промивати у лужних розчинах, оскільки вони в них розчиняються.

Деталі із шліфованими поверхнями під час промивання укладають так, щоб не пошкодити їх поверхні. Промиті і висушені поверхні покривають захисним мастилом. Підшипники промивають у бензині або у дизельному пальному, обдувають стиснутим повітрям і висушують. Складальні одиниці і деталі, які мають електричну ізоляцію, протирають чистою ганчіркою, трохи змоченою бензином, після чого витирають деталь насухо. Після очищення такі деталі просушують при температурі + 80° – 100°С протягом 30 – 60 хвилин.

§ 7. ЗМАЩУВАННЯ І ЗАПРАВЛЯННЯ ПОЖЕЖНОЇ НАСОСНОЇ СТАНЦІЇ

Працездатність пожежної насосної станції залежить від правильно дібраних сортів змащувальних матеріалів, робочих рідин, пального, суворого дотримання і своєчасної їх заміни.

Основне призначення змащувального матеріалу – зниження витрат потужності за рахунок зміни виду тертя деталей, що прилягають, і відведення від них теплоти, що виникає в процесі роботи, усунення заїдання поверхонь, що труться, захист поверхонь деталей від корозії, підвищення компресії і забезпечення певної амортизації при ударних навантаженнях за рахунок витискування мастила із зазорів між деталями.

Під час змащування дотримуються таких вимог:

-  ретельно зчищають бруд з маслянок і пробок;

-  стежать, щоб у масло не потрапила вода або бруд;

-  заливають масло у двигун через заливну лійку з попередньою фільтрацією;

-  після зливання відпрацьованого масла у двигун заливають свіже підігріте масло;

-  під час подачі мастила в складальні одиниці шприцем стежать за тим, щоб свіже мастило дійшло до поверхні тертя і витиснуло старе мастило. Рідке масло подають за допомогою медичного шприца або маслянки.

У системі змащування двигуна 2Д12Б застосовується масло типу МТ-16П та МС-20.

Заливати масло у бак ємкістю 65 л слід через спеціально призначену лійку та сітчатий фільтр.

При низьких температурах рекомендується, для полегшення заправки, заливати масло підігрітим приблизно до 80°С.

Масляний бак з метою запобігання переповненню його гарячим і вспіненим маслом при роботі дизеля повинен бути заповнений не більш як на 80% його ємкості.

При наявності у баку менш ніж 30 л масла пуск і робота двигуна не допускається.

ЗАПРАВЛЕННЯ ПАЛИВОМ

Два баки, ємкістю 125 л кожний, заправляються паливом “ДА”, при відсутності такого палива дозволяється застосовувати паливо “ДЗ” з добавкою 50% тракторного керосину. У зимовий період слід застосовувати зимовий сорт палива типу “Арктика”.

Заправка проводиться спеціальними шлангами через спеціально призначену для пального лійку крізь подвійне шовкове або фланелеве сукно, розташувавши їх ворсистою стороною догори.

Рекомендується заливати паливо у бак за кілька годин до роботи, для того щоб після відстою палива злити осадок і воду з бака. Сітку заливної горловини бака необхідно періодично очищувати. Бак повинен бути ретельно закритий. Не допускається потрапляння у бак води і механічних домішок.

ЗАПРАВЛЕННЯ СИСТЕМИ ОХОЛОДЖЕННЯ

Систему охолодження рекомендується заправляти 1,5% розчином емульсолів “Є-1(А)” або “Є-2(Б)” у чистій м’якій воді із загальною жорсткістю не більше 3МГ-ЕКВ-Л.

Для пом’якшання води її слід кип’ятити протягом 20-30 хв. Дати охолонути і відстоятись. Відстояну воду, без осадку, профільтрувати крізь щільну тканину.

При відсутності емульсола дизель дозволяється експлуатувати на чистій воді, але в цьому випадку гільзи і сорочки циліндрів будуть піддаватись більш інтенсивному кавітаційно-корозійному руйнуванню.

Застосування більш жорсткої води також призводить до інтенсивного відкладення накипу на гільзах та сорочках охолодження і погіршання охолодження двигуна.

Для запобігання посиленому накипоутворенню слід користуватися якомога довше однією і тою ж водою і по можливості рідше її зливати. При виникненні потреби зливу води, зливати її слід у чисту ємкість для відстояння. Після відстоювання воду потрібно профільтрувати крізь щільну тканину.

§ 8. ЗАПУСК ДИЗЕЛЬНОГО ДВИГУНА

Запуск дизельного двигуна здійснюється двома незалежними одна від одної системами пуску: електростартером та стислим повітрям.

В обох випадках послідовність запуску наступна:

1.  У кабіні водія вмикається “маса” акумуляторних батарей.

2.  Якщо на трубопроводі від масляного бака до масляного насоса встановлено кран, відкрити його.

3.  На панелі приладів дизельного двигуна ввімкнути автомат захисту електромережі станції.

4.  Відкрити кран паливного бака.

5.  Встановити важіль керування числом обертів на пускові.

6.  Включити електромаслопрокачувальний насос. Тиск масла повинен складати не менше 2,5 атм, а найбільш сприятливий для пуску двигуна тиск 8 – 9 атм.

7.  Після досягнення постійного тиску масла вмикається стартер. Тривалість безперервної роботи стартера не повинна перевищувати 4-5 секунд. При невдалій спробі запуску необхідно зробити перерву на 25-30 сек. Не слід робити більше трьох спроб запуску. При запуску стислим повітрям відкривається вентиль пускового балона, спрямовується робота колінчатого вала включенням стартера під час відкривання перепускного крана.

8.  Після того, як дизель почне робити, вимкнути стартер або закрити перепускний кран, припинити роботу електромаслопрокачувального насоса та встановити 500-600 об\хв холостого ходу. При цьому тиск масла повинен бути не менше 2,5 кгс/см². Якщо на цих обертах манометр показує менший тиск, двигун слід зупинити, з’ясувати причину та усунути її.

9.  Одразу, після запуску двигуна, перевірити рівень масла у баку, при потребі провести доливання.

10.  До вмикання насоса ПН-110 двигун потрібно прогріти на холостих обертах – 600-800 об\хв (тривала робота на цих обертах не рекомендується) з поступовим переходом до 1000 – 1100 об/хв, поки температура охолоджувальної рідини і масла на виході (по показниках приладів на панелі) не досягне 30°С. При прогріві допускається короткочасна (на декілька секунд) проба двигуна на номінальних обертах. Двигун вважається прогрітим і готовим до нормальної роботи на усіх режимах при температурі охолоджувальної рідини і масла не менше 45°С.

11.  Перевірити показники приладів.

Примітка: при температурі навколишнього середовища +5°С і нижче перед пуском двигуна необхідно розігрівати його підігрівачем.

§ 9. ОБСЛУГОВУВАННЯ ДИЗЕЛЯ ПІД ЧАС РОБОТИ

Під час роботи дизеля водію необхідно уважно слідкувати за показниками приладів, які при нормальній роботі дизеля повинні давати такі показники:

-  тиск масла – 5,0 – 10,5 кгс/см²;

-  температура масла – 80 – 95°С (максимально допустима 110°С);

-  температура охолоджувальної рідини – 75 - 95°С (максимально допустима 105°С);

У випадку падіння тиску масла або різкого підвищення температури масла чи охолоджувальної рідини слід вияснити причини та усунути несправності, а при необхідності зупинити дизель.

-  при обертах дизеля більше 700 об/хв амперметр повинен показувати зарядку;

-  при заряджених акумуляторних батареях і 700 – 800 об/хв колінчатого вала сила струму зарядки повинна дорівнювати 2 –10А, а при розряджених акумуляторних батареях – до 30А. При 1500 об/хв – відповідно 15 – 20А і при великій розрядці може доходити до 43А.

Огляд, прослуховування роботи і перевірку температури вузлів дизеля під час його роботи потрібно періодично повторювати.

Для зменшення викиду суміші, яка не згоріла, масла і палива з випускного трубопровода на малих навантаженях слід температуру масла і охолоджувальну рідину підтримувати ближче до верхніх рекомендованих меж, незалежно від температури оточуючого повітря, а також не допускати роботу дизеля на малих навантаженнях (менше 40% повної потужності).

Для очищення випускного тракту дизеля від незгорілого пального, масла і смол рекомендується періодично (через 7 – 10 год роботи з малими навантаженнями) прогріти дизель роботою при 100 – 110% навантаження протягом 1 – 2 год., при цьому температуру охолоджувальної рідини і масла в системах підтримувати ближче до верхніх меж.

Дизель допускає при необхідності безперервну роботу при повному навантаженні протягом 100 – 120 годин (кількість мотогодин між ТО №1). У цьому випадку, перед довгою роботою, необхідно провести чергове технічне обслуговування і своєчасно доливати в процесі роботи паливо і масло. З метою збільшення моторесурсу дизеля рекомендується перші 200 год. роботи не навантажувати його більш, ніж на 75% повної потужності.

§10. ЗУПИНКА ДИЗЕЛЬНОГО ДВИГУНА

Для зупинки дизельного двигуна необхідно виключити насос ПН-110, зменшити число обертів до 600-800 об\хв і дати двигуну попрацювати, доки температура охолоджувальної рідини на виході не буде становити +75°С і нижче. Далі поступово переводиться важіль керування числом обертів дизеля у положення зупинки двигуна.

Після зупинки закривається паливний кран і кран масляного бака (якщо він встановлений). Виключається автомат захисту.

При поверненні у частину проводиться зовнішній огляд та обтерання дизеля від можливих забруднень.

ЕКСТРЕНА ЗУПИНКА ДВИГУНА

У випадку екстреної зупинки двигуна при температурі охолоджувальної рідини вище +75°С слід проводити такі операції:

- періодичне прокачування системи змащування двигуна електромаслопрокачуювальним насосом з провертанням колінчатого вала стартером або стислим повітрям без подачі палива у циліндри (з метою запобігання заклиненню кривошипно-шатунного механізму);

- прокачування води нагнітачем підігрівача без подачі пального у форсунку котла (з метою швидкого поступового охолодження двигуна).

§ 11. ВСТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗГОРТАННЯ ПОЖЕЖНОЇ НАСОСНОЇ СТАНЦІЇ

Пожежно-насосна станція встановлюється на пристанях, пірсах, дамбах з твердим покриттям або на твердому грунті. Відстань до води

не повинна перевищувати 7 метрів.

Під час розгортання станції проводяться такі дії:

- автомобіль ставиться на ручне гальмо;

- під колеса автомобіля встановлюють башмаки;

- проводиться заземлення станції;

- заводиться дизельний двигун для прогріву;

- встановлюється лебідка;

- до всмоктувального патрубка насоса під’єднується всмоктувальний рукав;

- з’єднується між собою всмоктувальні рукава;

- під’єднується трос лебідки. Хомут встановлюється в місці з’єднання рукавів;

- під’єднується всмоктувальна сітка;

- занурюється всмоктувальна сітка у воду на глибину не менш ніж 60 см, але так, щоб вона не доставала дна;

- під’єднуються розгалуження;

- до разгалуження під’єднуються напірні рукава;

- відкриваються відсіки капота;

- після прогріву дизеля подається вода.

Фото 14. ПНС-110 у розгорнутому вигляді.

§ 12. ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ НА ПОЖЕНІЙ НАСОСНІЙ СТАНЦІЇ

При роботі на ПНС ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

1.  Пуск нерозконсервованого дизельного двигуна.

2.  Використання паливно-мастильних матеріалів, які не відповідають

технічним умовам експлуатації.

3.  Пуск дизельного двигуна при температурі навколишнього середовища нижче +5°С без попереднього підігріву двигуна і масла. ПАМ`ЯТАЙТЕ! Перший пуск (після розконсервації) проводиться тільки з попереднім підігрівом дизельного двигуна, незалежно від температури повітря.

4.  Пуск дизельного двигуна без прокачки масла. Перед кожним пуском прокачується система змащування ектромаслопідкачувальним насосом до тиску не менше 2,5 атм.

5.  Навантаження дизельного двигуна до тих пір, поки охолоджувальна рідина і масло не прогріються до +45°С. Для прискореного прогріву рекомендується після температури +30°С збільшити навантаження на 25 % від повного.

6.  Працювати при падінні тиску нижче 5 атм, торохтінні в двигуні, підвищеній вібрації всієї установки, витіканні масла, пального, охолоджувальної рідини.

7.  Зупинка дизельного двигуна при температурі охолоджувальної рідини вище +75°С, крім випадків, які вимагають екстреної зупинки.

8.  Вмикати стартер більше ніж на 5 сек. Перерва між вмиканнями стартера повинна бути не менше 25-30 секунд.

9.  Вмикати стартер при працюючому двигуні.

10.  Вмикати більше ніж на 3-и хвилини ектромаслопідкачувальний насос.

Під час роботи дизельного двигуна слід дотримуватись наступних вимог:

1.  Працювати на обертах холостого ходу при температурі охолоджувальної рідини і масла нижче 45°С допускається тільки протягом часу, необхідного для прогріву дизельного двигуна.

2.  При зростанні температури охолоджувальної рідини і масла вище допустимих меж - охолодити двигун, працюючи на обертах 800-1000 об\хв та зупинити його, встановити причини підвищення температури та усунути їх.

3.  При підвищенні числа обертів колінчатого вала дизеля вище максимальної величини (двигун пішов у рознос) - навантажити двигун включенням насоса ПН-110 і перекрити паливний кран.

Під час роботи ПНС необхідно дотримуватись наступних заходів безпеки:

-  не знаходитися поблизу маховика і вентилятора, які обертаються;

-  слідкувати за тим, щоб під час роботи двигуна поблизу випускного колектора і трубопровода не було легкоспалахуючих матеріалів;

-  засоби пожежогасіння тримати постійно готовими до дій;

-  не гасити вогонь водою.

§ 13. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПРИ ОБСЛУГОВУВАННІ ПНС

-  Біля двигуна забороняється користуватися відкритим вогнем та палити.

-  Заправлення паливно-мастильними матеріалами проводити за допомогою спеціальної лійки.

-  Не допускати протікання паливно-мастильних матеріалів з баків та в з’єднаннях трубопроводів.

-  Ретельно очищати та протирати поверхні двигуна від палива і мастила.

-  Проводити злив суміші палива і мастила, яке не згоріло, з глушників крізь зливні пробки.

-  Слідкувати за справністю огорожі вентилятора.

-  Проводити змащування, регулювання і обтирання двигуна тільки після його зупинки.

-  Забороняється знімати кришку заливної горловини водяного радіатора під час роботи двигуна.

Фото 15. ПНС-110 з розкритими відсіами.