23 | 10 | 2017
Учебные материалы
Для преподавателей
Работы студентов
Справочная и техническая литература
Статьи по темам

Економічні аспекти підвищення надійності та якості виконання технологічного процесу машинними агрегатами

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голосов)

ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ТА ЯКОСТІ ВИКОНАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ МАШИННИМИ АГРЕГАТАМИ

Виробництво сільськогосподарської продукції пов’язане з машинним виконанням технологічних операцій. Ефективність ведення сільського господарства в міру насичення його різноманітними машинами зростає, відповідно збільшується залежність кінцевих результатів від своєчасного виконання технологічного процесу.

Рентабельне, ефективне виробництво сільськогосподарської продукції забезпечує надійна техніка, що стабільно виконує технологічний процес. У зв’язку з цим дуже важливим є визначення економічних збитків від застосування неякісної техніки. Проте методична база для їх визначення на сьогодні розвинута недостатньо.

Взаємовідносини між виробниками (продавцями) та споживачами (покупцями) сільськогосподарської техніки в Україні регулюються Законом України „Про захист прав покупців сільськогосподарських машин”. Згідно з цим законом (Стаття 18. Якість і комплектність машин) передбачається, що виробник (продавець) може реалізувати машини, які за якістю відповідають умовам договору, вимогам стандартів, ТУ та інших документів, що встанов-люють ці вимоги, мають сертифікат відповідності з маркуванням національним знаком відповідності. Виробники (продавці) несуть відповідальність за якість виготовленої (проданої) машини. Вони зобов’язані забезпечити відповідність машини агрозоотехнічним, екологічним та експлуатаційно-технічним вимогам і гарантувати її сервісне використання впродовж усього терміну експлуатації. Останній встановлюється ст. 16 вищевказаного закону – виробники (продавці) забезпечують можливість її використання протягом строку амортизації, передбаченого нормативно-технічною документацією або договором.

Випробувачам добре відомі методичні вказівки, розроблені на підставі багаторічного досвіду випробувань техніки на машинно випробувальних станціях, які дозволяють визначати економічний ефект (збитки) від зміни надійності тракторів та сільськогосподарських машин. За цими методичними вказівками зменшення ціни машини оцінювалось в залежності від зміни (зниження) коефіцієнта готовності, встановленого в період гарантійного строку експлуатації машини.

Гарантійний строк − це строк, протягом якого, в разі дотримання відповідних умов використання і зберігання, машина (в тому числі комплектувальні вироби і її складові частини) повинна відповідати вимогам законодавства. Термін дії гарантійних зобов’язань регламентується ТУ на машину.

Зменшення ціни машини пропонувалося визначати як різницю між сумою приведених витрат при нормативному та фактичному значеннях коефіцієнта готовності:

, (1)

де Пн, Пф, - сума приведених витрат при нормативному і фактичному значеннях коефіцієнта готовності, грнга;

Wек(ф) - фактична продуктивність за годину експлуатаційного часу під час випробувань машини на державних випробувальних станціях, гагод;

Тф, - річне фактичне зональне завантаження машини, год.

Величину витрат при фактичному значенні коефіцієнта готовності визначали як:

, (2)

де Бі - ціна машини, грн;

Тні - річне нормативне значення завантаження машини, год;

Rт(ф)і - коефіцієнт відрахувань на капітальний та поточні ремонти при фактичному коефіцієнті готовності;

аі, Е - коефіцієнти відрахувань на реновацію та на ефективність капіталовкладень (Е= 0,20).

Коефіцієнт відрахувань на капітальний та поточні ремонти при фактичному коефіцієнті готовності визначали як:

(3)

де Rт(н) - коефіцієнт відрахувань на капітальний та поточні ремонти при нормативному коефіцієнті готовності;

Кзм, Кг(ф) - фактичні значення коефіцієнта використання змінного часу та коефіцієнта готовності машини (комплексу);

Кг(н) - нормативний коефіцієнт готовності машини (комплексу) за технічними умовами.

Величину витрат при нормативному значенні коефіцієнта готовності визначали як:

, (4)

де W ек(н)і - продуктивність за годину експлуатаційного часу при нормативному значенні коефіцієнта готовності, га/год.

Продуктивність за годину експлуатаційного часу при нормативному значенні коефіцієнта готовності визначали як:

, (5)

де Wосн - продуктивність за годину основного часу, гагод.

Недоліком вищезгаданої методики є неповне врахування витрат, які несуть споживачі техніки внаслідок неякісного її виготовлення та через невідповідності регламентних показників якості виконання технологічного процесу вимогам ТУ (втрати, пошкодження тощо).

Відшкодування збитків споживачам техніки через простої з технічних причин в гарантійний період визначають як витрати на утримання резервних машин, або як вартість прямих втрат продукції (недоотриманого прибутку) внаслідок порушення технологічного регламенту.

Збитки від недоотриманої продукції (Сп) через простій машини протягом години визначають за формулою:

, (6)

де Цп – середня ціна реалізації сільськогосподарської культури в зоні діяльності господарства, грн/т;

У – урожайність при виконанні нормативних строків вирощування і збирання культури, т/га;

Пс – площа, яку необхідно обробити одною машиною, га;

Кн – коефіцієнт, який враховує втрати врожаю при затримці роботи на одну добу;

Тф – фактичний строк виконання роботи (оранка, сівба, культивація, збирання і т. д.) одною машиною, діб;

Та – нормативний агротехнічний строк виконання роботи, діб;

Тсм = 7ч – середній час робочої зміни, год”.

До недоліків запропонованого методу варто віднести обмеженість факторів, що визначають збитки, які можуть бути пред’явлені виробникам техніки через її недостатню надійність або порушення договірних обов’язків. У зв’язку з цим повний розмір їх може бути уточнений, в кожній конкретній ситуації, що передбачає визнання недоотриманого прибутку через додаткові витрати на ремонти, виплати штрафних санкцій.

Якість виконання технологічного процесу сільськогосподарськими машинами характеризується: показниками призначення, економного використання палива і енергії, надійності, технологічності, стандартизації та уніфікації, ергономічності, безпеки, естетичності, транспортабельності, патентно-правовими, екологічними та економічними показниками.

До показників призначення наприклад, для посівних машин відносяться: продуктивність за годину основного часу, нестійкість висіву, подрібнення насіння, нерівномірність висіву між окремими апаратами, ширина міжрядь, глибина загортання насіння та добрив, норма висіву насіння та добрив, місткість бункерів для насіння та добрив, кількість насіння, загорненого на задану глибину, робоча та транспортна швидкість, габаритні розміри та кількість обслуговуючого персоналу.

До показників надійності відносяться: ресурс до першого капітального ремонту, середній наробіток на відмову, наробіток на відмову 1 – 3 груп складності, середній строк служби, щозмінний оперативний час технічного обслуговування, питома сумарна оперативна трудомісткість технічних обслуговувань, строк зберігання, коефіцієнт готовності (за нормативний сезонний наробіток), питома сумарна оперативна трудомісткість усунення відмов, встановлений ресурс.

До економічних показників відносяться лімітна та оптова ціни машини, річний економічний ефект, експлуатаційні витрати на виробництво одиниці продукції та вартість монтажу (для машин, що підлягають монтажу). Значення найбільш вагомих та комплексних показників регламентовано міжнародними і вітчизняними стандартами та ТУ на виготовлення конкретної машини.

Своєчасне виконання технологічного процесу у великій мірі залежить від надійності роботи машини.

Надійність − це властивість машин зберігати у часі в установлених межах значення всіх параметрів, які характеризують здатність виконувати потрібні функції в заданих режимах та умовах використання. Надійність, в числовому вираженні, характеризується основним комплексним показником - коефіцієнтом готовності.

Значення коефіцієнта готовності в обов’язковому порядку регламентується ТУ на виготовлення конкретної машини. При початковому встановленні вартості машини враховується її нормативна надійність та річне завантаження в годинах експлуатаційного часу. Зменшення коефіцієнта готовності нижче вимог ТУ призводить до зниження ефективності використання машини.

Для кожної сільськогосподарської культури існують орієнтовні кален-дарні та оптимальні агротехнічні строки виконання технологічних операцій.

Нормативний обсяг робіт, який має виконувати машина за весь агротехнічний строк виконання технологічної операції, визначається за формулою:

(7)

Допустимий час (строк) на усунення недоліків машини в агротехнічний термін за відомих значень коефіцієнта готовності, основної та експлуатаційної продуктивності, визначають за формулою:

(8)

Якщо в гарантійний строк для приведення машини в робочий стан витрачається більше часу, ніж це регламентовано ТУ, а також, у разі відсутності в комплекті запасних частин, необхідних для ремонту деталей, споживач несе непередбачені економічні витрати, які можна виразити як:

(9)

де Пз – прямі збитки;

Н – неустойка;

Эпр – збитки від простою машини.

Прямі збитки (Пз) – визначаються як:

(10)

де Вм – вартість невикористаних технологічних матеріалів, які втратили свої властивості під час відмови;

Вз – витрати на покриття коштів, які використані на зв’язок з виробником, продавцем, сервісною службою;

Вр – вартість ремонту і деталей, які замінили;

Ва – амортизаційні відрахування за час простою несправної машини;

Ві – інші документально підтверджені прямі витрати.

Розмір неустойки обумовлюється договором про продаж-купівлю машини або визначається згідно з п.7 ст.15 закону України „Про захист прав покупців сільськогосподарських машин”. Її значення не повинно перевищувати 60 % первинної вартості машини:

(11)

де tпр – документально засвідчений простій машини через причини виробника, год;

tпол – час, який допускається вимогами ТУ використати для усунення недоліків (поломок) машини, год;

Эпр – це додаткові витрати, які несе споживач в період вимушеного простою машини, викликані необхідністю організації альтернативних варіантів виконання технологічної операції, яку не в змозі виконати його несправна машина, з урахуванням упущеної вигоду від невчасного виконання технологічного процесу. Додаткові витрати, пов’язані з простоєм несправної машини за час більший, ніж передбачено ТУ, доцільно визначати як суму сукупних витрат на виконання цієї технологічної операції аналогічною машиною, значення коефіцієнта готовності, основної і експлуатаційної продуктивностей, нормативного завантаження та якісних агротехнічних показників роботи, що відповідають вимогам ТУ:

(12)

де П – сума сукупних витрат, грнгод;

У – упущена вигода, грн.

Сума сукупних витрат визначається за ДСТУ 4397:2005. „Сільськогосподарська техніка. Методи економічного оцінювання техніки на етапі випробування”.

Упущену вигоду від невчасного виконання технологічної операції машин з сезонним технологічним процесом розраховують уразі невиконання нормативного обсягу робіт в оптимальні агротехнічні строки в межах орієнтовних календарних термінів. Для машин, що постійно виконують технологічний процес, упущену вигоду визначають як вартість втрат від недоотримання продукції за термін затримки виконання технологічного процесу.


Добавить комментарий


Защитный код
Обновить