Загальні принципи взаємозамінності
Питання
1. Історія розвитку взаємозамінності.
2. Значення взаємозамінності та її види.
3. Роль взаємозамінності.
Взаємозамінність – властивість незалежно виготовлених деталей (вузлів, агрегатів) займати свої місця у машині без додаткових операцій обробки і виконувати при цьому свої функції відповідно до технічних умов.
Принцип взаємозамінності виник внаслідок розвитку техніки і її виробництва. Так, наприклад при запровадженні ще у 1761 році на Тульському збройному заводі основним завданням взаємозамінності у той час було збільшення виробництва зброї.
На початку 20-го століття принцип взаємозамінності почали широко впроваджувати у загальному машинобудуванні, при виробництві верстатів, швейних машин.
Після проведення експериментальних досліджень, узагальнення досвіду роботи багатьох заводів під керівництвом проф. Гатцука А. Д. у 1924-1925 рр. було розроблено новий проект стандарту “Допуски для пригонки”, який ліг в основу державної системи допусків і посадок.
На даний момент в Україні діє ДСТУ 2500-94 “Допуски і посадки”, які відповідають стандарту ІСО 286/1-88.
Значення взаємозамінності у сучасному промисловому і ремонтному виробництві важко переоцінити, оскільки виробництво машин, обладнання, приладів, їх експлуатація і ремонт ґрунтуються на принципі взаємозамінності деталей, складових одиниць і агрегатів.
З огляду на визначення взаємозамінності можна зробити висновок, що деталі повинні відповідати певним правилам, нормам, тобто повинні бути стандартними. Можна стверджувати, що взаємозамінність ґрунтується на стандартизації і є однією з необхідних умов при виконанні робіт із уніфікації і стандартизації. На початку виникнення взаємозамінності увага їй приділялась з метою швидкої заміни пошкоджених і спрацьованих деталей. На сучасному етапі складання більшості машин, у тому числі тракторів, автомобілів, комбайнів здійснюється на конвеєрі, що і стало можливим лише за умови виготовлення і застосування взаємозамінних деталей. Узгодженість роботи може бути досягнута лише за умови, що при складанні будуть виключені операції припасування деталей, вузлів, агрегатів.
Розрізняють п’ять видів взаємозамінності: повна, неповна, зовнішня, внутрішня та функціональна.
Функціональна взаємозамінність – взаємозамінність, яка забезпечує оптимальні і стабільні у часі експлуатаційні показники, що функціонально пов’язані з деякими параметрами і залежать від них.
При взаємозамінності спрощується процес складання, тобто він зводиться до простого з’єднання деталей.
При експлуатації і ремонті машин в умовах с.-г. виробництва взаємозамінність набуває особливо важливого значення. У тракторах, автомобілях і с.-г. машинах, які працюють у полі вихід з ладу однієї з деталей призводить до простою всього агрегату. Швидко усунути несправність далеко від ремонтних майстерень можна лише використовуючи взаємозамінність запасних частин.. Порушення ж цього принципу та необхідність припасування деталей на місці призвело б до довготривалого простою машин, затягуванню строків польових робіт та до великих втрат урожаю.