Використання енергії вітру
У виробництві енергія вітру може використовуватися для водопостачання на з місткістю для нагромадження води.
Економічна ефективність використання енергії вітру визначається в першу чергу кількісною та якісною характеристикою ресурсів вітрової енергії.
На Україні в багатьох районах можуть з великим ефектом працювати вітродвигуни. Розподілення вітру характеризується певною закономірністю, що зумовлюється циркуляцією атмосфери та рельєфом території. Протягом всіх сезонів середні швидкості вітру на висоті 16 м (висота башти типових вітродвигунів, які випускаються промисловістю, дорівнює 15—17 м) приблизно на всій території України не бувають меншими 3 м/с. Як відомо, найбільш ефективно як прості, так і досить складні потужні вітродвигуни працюють при робочих швидкостях вітру більше 3 м/с. Питання про безперервність робочих та неробочих швидкостей вітру (менше 3 м/с) досліджено мало. Безперервна тривалість швидкості вітру має суттєве значення для визначення можливості використання енергії вітру, вибору типів вітроенергетичних установок й планування, найбільш раціонального режиму їх експлуатації.
Дослідження показали, що майже на всій території України протягом року найбільшу тривалість мають вітри 3— 5 м/с, найменшу—із швидкістю менше 3 м/с. Наприклад, взимку найбільша тривалість робочих швидкостей вітру спостерігається у південно-східній частині (майже половина території країни), а також у гірських районах Криму й Карпат. Що стосується тривалості неробочих швидкостей, то в цей сезон на всій території України вона знаходиться в межах 5—6 год. Сучасні вітродвигуни можна експлуатувати у великому діапазоні швидкостей, починаючи з робочих, якідля багатолопатевих двигунів становлять 3, а для малолопатевих 5 м/с.
Для території України виготовлені карти енергетичних ресурсів вітру, які дають можливість визначити його середню швидкість, безперервну тривалість робочих й неробочих швидкостей у будь-якому районі.
Попередня оцінка, яка виходить із сучасного технічного рівня вітродвигунів і розрахункової величини потенціальних ресурсів енергії вітру на території України, вказує на можливість економічно ефективного виробництва додаткової кількості електроенергії від 20 до 30 млрд, кВт-год щорічно за рахунок використання енергії вітру.
У даний час вітрова енергія в республіці застосовується мало. Тому можна говорити лише про досвід роботи вітроенергетичних агрегатів лише в окремих регіонах країни, їх використовують, головним чином, для механізації водопіднімання на пасовиськах, електрифікації побуту, на невеликих зрошувальних ділянках тощо.
Дослідження закономірності розподілення вітру по території України, розрахунки енергетичних ресурсів його, а також техніко-економічні показники вітроенергетичних установок вже зараз дають основу для висновків про ширше використання цієї дешевої енергії. Досліди по використанню вітрової енергії повинні бути направлені на створення взаємопов'язаних мереж великого масштабу і розвиток парних систем.
Особливістю робіт по освоєнню нових відновлю-вальних джерел енергії є їх комплексне використання. Виконані дослідження показників зміни енергії Сонця і вітру на території республіки протягом року свідчать, що характеризуючі їх криві знаходяться у протифазі. Це визначає економічну доцільність розробки систем енергопостачання, що ґрунтуються на комплексному використанні сонячної й вітрової енергії. По енергоінтенсивності відновлювальних джерел енергії можна розділити на такі райони: із значним потенціалом (Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Луганська, Полтавська, Харківська і Дніпропетровська області); з високим (Закарпатська, Запорізька, Донецька, Чернівецька, Херсонська і Одеська області); з максимальним потенціалом (Кримська область).
Найбільш ефективне комплексне використання енергії вітру і Сонця можливе в двох останніх районах, тому їх слід, й рекомендувати для широкого впровадження систем з комплексним використанням енергії відновлювальних джерел.
Київський політехнічний інститут виконував науково-дослідні роботи по комплексному використанню відновлювальних джерел енергії у народному господарстві. Основні результати наукових досліджень інституту у цій галузі реалізовані на дослідному полігоні «Десна».
Для одержання електричної й теплової енергії розроблені, виготовлені, змонтовані і проходять випробування геліовітроенергетичний комплекс потужністю 80 кВт і системи теплопостачання житлових будинків від геліовітроенергетичного комплексу.
Запаси енергії вітру особливо великі у зимовий час, тобто коли можливість використання сонячної енергії менша-Тому перспективні комбіновані установки (вітрогеліоенергетичні).
Для сонячної енергії характерна нерівномірність її інтенсивності, яка визначається добовими і річними циклами та метеорологічними умовами. Для енергії вітру характерні інші закономірності. Вона в принципі може існувати У будь-який час доби і року. Тому при комбінованому використанні енергії Сонця й вітру ступінь нерівномірності постачання енергією зменшується. Комбіновані геліовітроустановки краще обладнувати акумуляторами теплоти.
